15 травня 2022 року Харківська єпархія відзначає день пам’яті святителя Афанасія, патріарха Цареградського, Лубенського і Харківського чудотворця. З нагоди єпархіального свята ректор Харківської Духовної Семінарії митрополит Харківський і Богодухівський Онуфрій у супроводі духовенства єпархії звершив накануні Всенічне бдіння, а в сам день пам’яті Божественну Літургію у Свято-Благовіщенському кафедральному соборі міста Харкова.
За богослужінням були піднесені молитви за мир в Україні.
За заамвонною молитвою Високопреосвященніший владика та духовенство звершили молебний спів біля мощей святителя Афанасія.
Святитель Афанасій, патріарх Цареградський, Лубенський і Харківський чудотворець. Святитель Афанасій народився 1597 р. у м. Ретимні на о. Крит. Він походив із знатного грецького роду Пателаріїв, що був у родстві з візантійською імператорською династією Палеологів. Св. Афанасій здобув блискучу освіту. Але незважаючи на освіченість і популярність у суспільстві, світське життя з його суєтними насолодами та примарною славою не спокусили його, святого вабило життя християнських подвижників. Після смерті батька св. Афанасій прийняв чернечий постриг в одному з Солунських монастирів, а пізніше подвизався на Афоні. Незабаром святий став відомий як видатний проповідник, тлумач Священного Писання та гімнограф, автор духовних піснеспівів на честь Пресвятої Богородиці та деяких святих. Святий переклав з єврейської на грецьку Псалтир, яка згодом зберігалася в обителі св. апостола Іоанна Богослова на о. Патмосі. У 1626 р. святитель Афанасій був призначений у Валахію, де проповідував Христове вчення серед волохів та молдаван.
За свої праці та духовні дарування святий був призначений Константинопольським патріархом Кирилом I проповідником при Константинопольській кафедрі, а в 1631 р. – єпископом Фессалонікійським (Солунським). У березні 1634, після вигнання турецькою владою патріарха Кирила I, святитель був зведений на патріарший престол. Після повернення патріарха Кирила із заслання святитель Афанасій залишив патріарший престол і більше року прожив на Афоні, удосконалюючись у подвигах посту та молитви. Потім він жив один рік в Італії, де папа запропонував йому прийняти католицтво, обіцяючи звести його в кардинали. Але святитель Афанасій залишився вірним святому православ’ю. З 1638 він знову став керувати Солунської кафедрою. На той час у храмах Солунської митрополії, яка терпіла утиски з боку турків, не вистачало богослужбових книг, церковної утварі та облачення. Святитель неодноразово звертався за допомогою до російського царя, а потім і сам здійснив кілька подорожей до Росії, де відвідував святі місця та богослужіння в монастирях і храмах.
Одного разу, повертаючись із Росії, він тяжко захворів і зупинився в Преображенському Мгарському монастирі м. Лубни, де 5 квітня 1654 р. мирно відійшов до Господа і був похований за східним звичаєм: тіло святого в повному одязі було поміщене в крісло і опущене в кам’яну труну у монастирському Преображенському храмі. 1 лютого 1662 р. відкрили нетлінні мощі святителя, від яких багато хворих отримали зцілення. Незвичайне для нашої землі поховання святителя Афанасія в сидячому положенні стало причиною іменування його Афанасієм Сидячим.
У 1936 р., коли безбожною владою проводилося відкриття святих мощей, до тодішньої столиці України м. Харкова було привезено серед інших і святі мощі святителя Афанасія. З побоювання ускладнення міжнародних відносин, так як святитель Афанасій за походженням був грек і за унікальністю його святих мощей влада не наважилася їх знищити. Таким чином, завдяки Волі Божій святі мощі святителя Афанасія збереглися неушкодженими в Харківському міському історичному музеї. У 1943 р. було знову відкрито Харківський Благовіщенський кафедральний собор, куди було перенесено святі мощі святителя Афанасія та святителя Мелетія архієпископа Харківського (пам’ять 12/25 лютого). З тих пір і по теперішній час святі мощі святителя Афанасія відкрито спочивають в особливо влаштованій раці в правому боці Собору.
Святителю отче Афанасіє, моли Бога за нас!
Кількість переглядів: 47
