Описання герба

Повний блазон (геральдичний опис)

Зміст даного герба виявляє його структура, яка поєднує характерні ознаки православних церковних гербів і обумовлена їхніми традиціями: пишна картуш з полем довільної форми, а також стилістика зображення (зовнішніх) складових ґрунтується на традиціях руського іконописання.
Оригінально окресленим самостійним місцем в полі гербового картуша є овал з накладеним на нього по центру стилізованим хрестом, який ділить поле на чотири частини, що містять в собі символи: хризма, малий герб єпархії, кафедральний Благовіщенський собор, Євангеліє. У центрі овалу і хреста вписаний образ святого апостола євангеліста Іоана Богослова – покровителя ХДС.
Безперечно відмінною ознакою герба Харківської духовної семінарії служать такі символи як Харківський кафедральний Благовіщенський собор і самостійна емблема (герб) Харківської єпархії.
Картуш зверху увінчує хоругва із зображенням Покрови Пресвятої Богородиці. За щитом перехрещені атрибути архіерейского сану: скошений вправо святительский хрест і скошений вліво посох.
Девіз поміщається в гербу внизу під картушем на стрічці.

Семантика герба (розкриття символіки)

  1. Хоругва.
    Хоругва – чотирикутний прапор, поділений внизу на три довгі коси, має зверху кільця для зміцнення шнурів, а знизу обшитий бахромою. Являє собою полотнище на держаку з образом Богородиці.
    Хоругви покликані нагадувати про Хресний путь і Воскресіння Христа.
    У нашому випадку, хоругва з зображенням Покрову Пресвятої Богородиці є атрибутом, що позначає розташування семінарії в стінах Свято – Покровського чоловічого монастиря.

  2. Картуш (фр. Cartouche, італ. Cartoccio – згорток, кульочок) – в декоративному мистецтві – «мотив у вигляді полурозгорнутого, часто з надірваними або надрізаними краями рулону паперу, свитку, на якому може міститися герб, емблема або напис.

  3. Хрест. Золотий хрест означає просвітництво. Нагадує про необхідність покаяння і морального очищення.

  4. Книга. Відкрита книга означає книгу життя, вчення і дух мудрості, одкровення і мудрість писань.

  5. Ісус Христос – «Альфа і Омега». Сприятливою монограмою вважається комбінація букв «альфа» і «омега» – першої і останньої букв грецького алфавіту, які ранні християни використовували для позначення всемогутності і нескінченності Бога, як записано в «Апокаліпсисі»: «Я Альфа і Омега, початок і кінець, Перший і Останній» (Откр. 21:6). Монограма «Альфа і Омега» символізує вічність Ісуса Христа.

  6. Монограмма ХР. Являє собою дві перші літери грецького написання імені Христос: «хі» і «ро». Ця монограма символізує Самого Христа, Його заступництво і Його перемогу над смертю.

  7. Благовіщенський Собор м. Харкова. Собор в якому проходять богослужбову практику семінаристи і рукоположені священики.

  8. Девізна стрічка (нім. Zettel – смужка, ярлик) – вузька стрічка або смуга, на якій написаний гербовий девіз.

  9. Жезл. Символізує архієрейську владу і турботу про ввірену йому паству, а також як ректора семінарії батьківське піклування про учнів (в церковній геральдиці присутній з XII століття).

  10. Образ святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова.
    В іконографії апостол Іоанн зображується лагідним, величним і духоносним старцем, з печаттю повного спокою на чолі і глибоким взором споглядальника невимовних одкровень. Головна особливість духовного обличчя апостола відкривається через його вчення про любов. Любовью пронизані всі його писання, основна думка яких зводиться до поняття, що Бог в Своїй сутності є Любов (1 Ін. 4:8). Служіння Любові – весь життєвий шлях апостола Іоанна Богослова.

  11. Малий герб єпархії. Наявність даного символу свідчить про місцезнаходження семінарії в Харківській єпархії.

Застосовані кольору (фініфті і метали).

Зелений колір – природний, живий. Це колір юності, цвітіння, надії, вічного оновлення. Зелений колір означає, що духовний подвиг, умертвлюючи гріховні зачатки людської волі, не умертвляє при цьому самої людини, а оживотворює її поєднанням з Царем Слави (жовтий колір) і благодаттю Духа Святого (блакитний колір) до життя вічного і оновлення всієї людської природи.
Червоний – це колір тепла, любові, життя, а також безмежної любові Бога до людини.
Золотим кольором і світлом в іконі сповіщається радість. Золото на іконі символізує Божественну енергію і благодать, красу світу іншого, самого Бога. Сонячне золото як би поглинає зло світу і перемагає його.
Жовтий, або охра – колір найбільш близький по спектру до золотого, часто є просто його заміною, також є кольором вищої влади ангелів.
Синій і блакитний – це нескінченність неба, символ іншого, вічного миру.

Кількість переглядів: 23

Comments are closed